День прощення

Звідки появився звичай просити прощення у цей день

В давнину в ченців з палестинської лаври Святого Сави існував звичай розходитися в цей день по Іудейській пустелі (і навіть йти за Йордан), і проводити піст наодинці. Вони знову збиралися в монастирі лише до свята Входу Господнього в Єрусалим. Перед розставанням ченці просили один у одного вибачення, тому що ніхто не знав, чи повернеться він живим. У той час в пустелі ще водилися леви, підстерігали їх також інші небезпеки.

В пам'ять цієї традиції в наших храмах ввечері (іноді, заради зручності, відразу після Літургії) здійснюється Чин прощення, коли священик просить прихожан пробачити йому завдані їм вільні або мимовільні образи, стаючи при цьому на коліна і роблячи доземний уклін. Люди спочатку просять у нього взаємного прощення, а потім - один у одного і цілуються в знак примирення.

Прощена неділя − традиції останнього дня Масниці

Цього дня православні християни відвідують церкву, де на літургії проводиться читання Євангелія про прощення гріхів, про майбутній пост і очищення душі й тіла. За необхідності в Прощену неділю також добре висповідатися, поставити свічки за здоров'я та за упокій, щоб побажати здоров'я всім живим і вшанувати пам'ять покійних. Також цього дня прийнято ходити на кладовище і поминати померлих родичів.