Небеса
блакитні сяють з глибини,
А пшеничні й житні мерехтять лани.
Образ цей не зблідне, хоч минуть жнива
Це знамено рідне - злото й синєва.
Прапор наш, як літо, в сонці майорить,
По долині - жито, по горі - блакить.
А пшеничні й житні мерехтять лани.
Образ цей не зблідне, хоч минуть жнива
Це знамено рідне - злото й синєва.
Прапор наш, як літо, в сонці майорить,
По долині - жито, по горі - блакить.
Немає коментарів:
Дописати коментар